Газета "Ленінський шлях" 1938 р.
До революції село Корніївка було забите, відстале, не культурне. Селяни жили в постійних злиднях, нужді і голоді. Все своє життя гнули спини на поміщиків Нетреб, Оливків тощо, на куркулів, які тоді володіли селом і землею. Селяни за часів проклятого поміщицького ладу позбавлялись будь-яких прав у політичнім, громадськім і культурнім житті. Освіту здобували тільки діти поміщиків і куркулів.
Радянська влада в корені змінила образ життя всіх трудящих великої соціалістичної держави. В селі Корніївка
успішно розвивається соціалістична культура, заможне і щасливе життя. Три колгоспи гіганти озброєні передовою технікою. 14 тракторів, 8 комбайнів працює на колгоспних полях.
Колишня поміщицька земля 5.700 га закріплена на вічне безплатне користування за колгоспами. На фермах колгоспів 180 голів рогатої худоби, 800 овець, 300 свиней. В кожному дворі колгоспників є корова, свині, вівці і десятки птиці. Колгоспники придбали понад 100 велосипедів, 30 патефонів і хатньої меблі.
На місце ненависної церкви збудовано 2 початкові та одну неповну середню школи, в яких навчається 586 діітей. В селі є клуб, хата-родільня. В кожнім колгоспі клуб, бібліотека та інші культурні розваги.
Сталінська конституція запезпечує право на освіту. Це право здійснюється на ділі. 36 чоловік колгоспної молоді нашого села вчаться у вищих учбових закладах. 6 чоловік працюють командирами в Червоній армії, 3 чол. льотчики, 2 агрономи.
Всі працездатні жінки й чоловіки приймають активну участь у громадсько-політичному, культурному і виробничому житті. Передові колгоспники, колгоспниці Попович Наталка, Яценко Марія, Нагога Микола і другі показують зразки соціалістичної праці.
Тільки радянська влада, під керівництвом комуністичної партії, за проводом великого вождя і вчителя, нашого рідного Сталіна, створила щасливе і радісне життя трудящих, високо піднесла гідність, достойність громадянина могутньої соціалістичної батьківщини.
Зараз трудящі нашого села успішно готуються до виборів у Верховну Раду Української РСР. Всі вони з радістю чекають історичного дня - 26 червня, щоб віддати свої голоси за кращого сина, вихованця партії Леніна-Сталіна - Георгія Гавриловича Дементьєва.
Голова Корніївської сільради Мараховський.
(газетна вирізка 90-их років, матеріали для публікації надала Оксана Лісовенко)
В нашому районі нині працює Запорізька експедиція інституту археології Академії наук під керівництвом молодшого наукового співробітника інституту Василя Васильовича Отрощенка. Вона проводить розкопки ряду скіфських курганів.
Наші уявлення про культуру скіфів базуються на численних пам’ятниках мистецтва і побуту, знайдених в багатьох всесвітньовідомих курганах. Скіфська культура одержала велике розповсюдження. Скіфська кераміка, вироби із бронзи, заліза і інших дорогоцінних металів, скіфська зброя, короткі мечі – «акінакі», наконечники стріл і списів, предмети скіфського мистецтва, виконані в формі так званого звіриного стилю.
Розкопаний курган, що біля села Корніївка, був одним з високих скіфських курганів.
Центральне поховання в свій час виявилося спустошене грабіжниками. Зате в двох інших курганах знайдено цікаві знахідки. В одному з них знаходилося поховання знатного скіфського воїна у повному бойовому обладунку: панцерний шолом, лускаті сорочка і штани, бойовий пояс, до якого кріпився сагайдак із стрілами і меч – акінак.
За головою похованого на лівому боці від нього лежали списи і дротик. Довжина спису досягала двох метрів. В могилі знайдено більше 150 бронзових наконечників стріл, зберігся держачок стріли до 40 сантиметрів, поруч із шоломом лежала кінська вуздечка, збереглися шкіряні ремені з рідкими деталями кріплення. В ногах воїна знайдена чаша, оббита золотими пластинками. Нажаль, збереглася тільки одна з них із зображенням скіфського сонячного бога – оленя.
Перед входом в камеру поховання стояли вкопані в землю 4 грецькі амфори, в одній з яких знайдено бронзовий черпак для розливу вина.
Останнім було розкрите поховання жінки-скіфянки. Тут знайшли бронзовий лутерій (чаша для миття рук). Невелика чорнолакова посудина з двома ручками, прикрашена розкішним рослинним орнаментом – практично весь традиційний набір предметів, найхарактерніших для такого виду поховання.
Багата скіфянка носила шкіряну шапочку, прикрашена золотими бляхами з зображенням лежачої коняки, в лоб якої вп’явся лев.
Нові знахідки, які датуються 4 століттям до нашої ери, допоможуть розширити уявлення про матеріальну культуру скіфів.
В. Сметанський
На знімку: учасники Запорізької експедиції інституту археології Академії наук за розкопкою скіфського кургану. Фото Ю.Резанова