Рівна стрічка асфальтівки прослалася від райцентру до села Широке. Радує село своїх мешканців цілющими пахощами садів, лісонасаджень, чепурними будинками. Приїздіть до нас у гості, і широківчани охоче розкажуть про зміни, що відбулися тут за останні роки, про трудове і культурно-побутове життя трудівників радгоспу «Известия»
Перед екскурсією по селу неодмінно завітайте до двоповерхового красеня – будинку культури. Тут міститься бібліотека з фондом на 10 тисяч книг, кімната-музей, стенди, де ви можете познайомитися з матеріалами по історії села, дізнаєтесь про перші кроки радгоспу, півстолітній ювілей якого громадськість відзначила минулого року. На пожовклих від часу фотографіях ви побачите людей праці – справжніх героїв, сподвижників колективного господарства.
Працьовитість, згуртованість, любов до землі принесли багато радісних днів моїм односельчанам. Невпізнанно змінилося обличчя села, разючі зміни в культурно-побутовому та трудовому житті робітників радгоспу сталися за останні два десятиліття.
Небаченними темпами розвивається в селі житлове будівництво. В цьому велика заслуга місцевих будівельників на чолі з виконробом Т.П. Окопним. Завдяки їх невтомній роботі чимало трударів справили новосілля в ошатних оселях.
Для юних мешканців села щодня гостинно відчиняє двері дитячий садок «Вишенька» з просторими спальнями, ігровими кімнатами.
Безпербійно працює в радгоспі їдальня, де сумлінні куховарки О.А.Карпенко та М.П. Афанасьєва готують смачні страви. І коштують вони недорого.
До послуг широківчан – лазня, комплексний приймальний пункт, де можна замовити і придбати для господарського вжитку найнеобхідніше.
Нещодавно в селі став до ладу овочевий магазин. А всього в селі працює сім магазинів. А влітку діють ще ларки на виробничих ділянках.
Приємно завітати на ферми господарства, де майже всі процеси механізовані. Домашнім затишком зустрічають кожного кімнати тваринника.
Щасливим трудовим життям живуть наші земляки. Ми гордимося доярками У. Коцюбою, П. Сопіною, телятницями К. Фесенко, Г. Бондаренко, свинаркам Л. Петренко, В. Патокою, механізаторами С. Луковєцьким, Ф. Пєкло, В. Загруднім та багатьма іншими, хто показує молоді приклад добросовісного ставлення праці.
Не можна не згадати про свята за новими обрядами, в яких беруть участь майже всі мешканці села. Особливо популярними стали свята проводів юнаків на службу до лав Збройних Сил СРСР, вшанування ветеранів війни і праці, урочисті реєстрації шлюбу, проводи механізаторів на поля і інші. Не обходяться вони без дзвінкоголосих музик, пісень, щирих побажань і усмішок, що зігрівають серце.
Життя стрімнко іде вперед. І ті досягнення, що вчора були рекордом, сьогодні стають нормою, буденною справи.
І. ЦЮРА – працівник місцевого будинку культури.
(газета "Колос" 7 листопада 1983 року)